Статті >> Особистості >> Самійло Кішка

Самійло Кішка

козацький гетьман
Самійло Кішка (Кошич, Кушка, р.н. невід. - 1602) увійшов в історію українського козацтва, як один з легендарних гетьманів, один з найталановитіших полководців, уособлення козацького лицарства й мужності.
Родом він був із козацького краю, з Канева. І, як вважають дослідники, на Січ прибув іще юнаком - одразу по смерті засновника цієї запорізької твердині князя Дмитра Вишневецького.

Побувавши в багатьох походах, зажив серед козацтва слави хороброго вояка, а згодом - і надійного, тямущого командира.

Що ж до гетьмана Самійла Кішки, то він за ладом своєї душі був моряком. Щойно взявши до рук булаву гетьмана, заходився будувати цілу флотилію чайок. Кішка мав намір закріпитися на узбережжі та забезпечити Україні надійний вихід до Чорного моря.

Перший такий похід припав на 1567 рік. Козацькі чайки досягли кримського берега і висадили десант, який повернувся з бою з чималими трофеями. А коли навздогін чайкам вирушила турецька ескадра, запорожці не кинулися врозтіч, як на те важили турки, а стали до справжнього морського бою. І перемогли.

На жаль, козаки не дбали про літопис своїх діянь, тож не маємо гідної віри інформації щодо того, скільки разів та куди водив свої флотилії козак-мореплавець Самійло Кішка. Але відомо, що 1570 року він потрапив у полон до турків.

Та якщо припустити, що турки захопили гетьмана справді 1570 року, тоді слід визнати, що в полоні він пробув - веслярем на галерах - 29 років. Бо точно відомо, що лише 1599 року йому пощастило видобутися з кайданів та розкувати товаришів, захопити корабель і напасти на передмістя Євпаторії, а потім дійти до Дніпра.

Після полону Кішка подався до рідного Канева і вирішив якийсь час перепочити там, милуючись природою. Однак відпочити йому не дали. Цього разу не турки, а самі козаки. Дізнавшись про загибель гетьмана Скалозуба, вони послали гінців до Кішки: «Іди гетьманувати!»,

І ось Кішка прибув на Січ. Найпершим завданням собі поставив: остаточно припинити ворожнечу між реєстровиками і запорожцями. Як досвідчений політик, Кішка використав трагічну загибель загону Скалозуба. Ідея помсти за це могла стати на службу справі козацького єднання. Він звернувся не лише до січовиків, а до всього козацтва, тобто й того, що було по староствах та частенько справляло службу в польському війську.

І козаки повірили Кішці. На Січ прибуло кілька тисяч чоловік, чого не бувало вже давно. За таких обставин, ясна річ, реєстровики й нереєстрові вже не мали права на ворожнечу.
Похід, як уже мовилося, минув щасливо. Козаки знову зазнали смаку перемоги. Але найголовніше - низовики, реєстро-вики, городові козаки знову відчули одностайність у прагненні боронити Україну. Відчули, що вони - однодумці, між якими ворожнеча просто неможлива.

Вже наприкінці року до Кішки звернувся господар Валахії Михай. Він повстав проти турків й потребував допомоги. Гетьман Самійло Кішка повів своє військо до Валахії і допоміг Михаєві стати господарем цього князівства.

Та вже на весну нового року Михай розпочав бойові дії проти молдавського господаря Ієремії Могили. Поляки заступилися за цього господаря, якого самі ж таки посадили на трон.

Польське військо повів сам коронний гетьман С. Жолкевський. Та військо було невеликим, і король звернувся по допомогу до козаків. Кішка погодився. Але з умовою: король і сейм переглянуть свої рішення щодо кількості реєстрових козаків, знову дозволять їм володіти землею та нерухомістю та виплатять гроші, що їх поляки заборгували козацтву.

Після походу в Молдову гетьман С. Кішка знову повернувся думкою до морських походів проти турків. І знову почав відбудовувати козацьку флотилію. Але в цей час розпочалася польсько-шведська (Лівонська) війна. Козаки годилися на неї неохоче: не мали шведів за ворогів, а польські інтереси в далекій Лівонії їх мало обходили. Та все ж польський уряд втягнув козаків у війну.

Самійло Кішка належить до тих істинно народних героїв, подвиги яких увічнено в легендах, піснях та народних думах. В одній із таких дум відтворено напад козаків під проводом Кішки на турецьку галеру, щоб визволити невільників - а треба знати, що козаки вважали це своїм святим обов'язком. Перед боєм Кішка говорить козакам: «Хоть по дві гармати набивайте. Тую галеру з грізної гармати привітайте.

Скінчив життя він, які личило офіцерові, убою, загинувши від ворожої кулі (існують й інші версії: одна з них - що Кішку було вбито кимсь із своїх, невдоволених). Козаки зуміли перевезти тіло свого улюбленого ватажка до його рідного Канева і поховати з почестями.

16.06.09 11:52 by admin





Лише зареєстровані користувачі можуть залишити коментар!


Всі категорії :: Останні опубліковані статті


Остання новина:

Всеукраїнський історико-культурний фестиваль "З ВАРЯГ - У ГРЕКИ" пройде на острові Хортиця в Запоріжжі 15-16 жовтня 2011 З 15 по 16 жовтня в Кінному
Читати далі >>>



Галерея:



Остання стаття:

Конотопська битва, 350-річчя якої помпезно відзначали на Сумщині, залишила в мене кілька думок. З одного боку всім відомо, що козаки розгромили Російс
Читати далі >>>


Зараз на форумі:

<Моніторинг тем>


- Susy
- Тестовий режим завершено
- Козацтво це стан душі.
- Як ви важаєте, чи необхідна россійська версія сайту?
- Помилки та некоректні факти



Рекламні матеріали:



Повне або часткове використання матеріалів проекту дозволяється за умов прямого та відкритого посилання.
Редактор проекту : Котик Олександр
Дизайн та розробка : Шелест Ярослав
CMS : Б. Олександр

Sich.in.ua © 2009

Душу - Богу
Тіло - Україні
А честь - нікому