<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0">
<channel>
<title>Запорозька Січ - історичний проект: </title>
<link>http://www.sich.in.ua/</link>
<description>Последние новости сайта Запорозька Січ - історичний проект</description>
<language>ru-ru</language>
<copyright>http://www.sich.in.ua/</copyright>
<managingEditor>Запорозька Січ - історичний проект</managingEditor>
<generator>Запорозька Січ - історичний проект</generator>
<item>
<title>У Запоріжжі відкрили спецклас «Спас-Січ» для школярів</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=17</link>
<pubDate>18.02.10 09:33</pubDate>
<description>&lt;font face=&quot;Arial&quot; size=&quot;2&quot;&gt;&lt;span class=&quot;long_text&quot; id=&quot;result_box&quot;&gt;&lt;span onmouseout=&quot;this.style.backgroundColor='#fff'&quot; onmouseover=&quot;this.style.backgroundColor='#ebeff9'&quot; title=&quot;Сегодня,17 февраля, в учебно-воспитательном комплексе «Запорізька Січ» на острове Хортица состоялась торжественное открытие спецкласса «Спас-Січ».&quot; style=&quot;background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Сьогодні, 17 лютого, у навчально-виховному комплексі &amp;laquo;Запорізька Січ&amp;raquo; на острові Хортиця відбулося урочисте відкриття спецкласу &amp;laquo;Спас-Січ&amp;raquo;. &lt;/span&gt;&lt;span onmouseout=&quot;this.style.backgroundColor='#fff'&quot; onmouseover=&quot;this.style.backgroundColor='#ebeff9'&quot; title=&quot;Об этом ПОЛИТСОВЕТу сообщила заслуженный учитель Украины, член Национального союза народных мастеров Украины, преподаватель школы вышивки «Берегиня» Валентина Харлова.&quot; style=&quot;background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Про це політради повідомила заслужений вчитель України, член Національної спілки народних майстрів України, викладач школи вишивки &amp;laquo;Берегиня&amp;raquo; Валентина Харлова. &lt;br /&gt; &lt;br /&gt;&lt;/span&gt;&lt;span onmouseout=&quot;this.style.backgroundColor='#fff'&quot; onmouseover=&quot;this.style.backgroundColor='#ebeff9'&quot; title=&quot;«Спецкласс «Спас-Січ» открылся сегодня, с сентября пятиклассники были в подготовительной группе – они учили казацкий гимн, традиции, тренировались, сдавали экзамены.&quot; style=&quot;background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;laquo;Спецкласс&amp;laquo; Спас-Січ &amp;raquo;відкрився сьогодні, з вересня п'ятикласники були у підготовчій групі - вони вчили козацький гімн, традиції, тренувалися, здавали іспити. &lt;/span&gt;&lt;span onmouseout=&quot;this.style.backgroundColor='#fff'&quot; onmouseover=&quot;this.style.backgroundColor='#ebeff9'&quot; title=&quot;Ранее такой группы в учебно-воспитательном комплексе не было.&quot; style=&quot;background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Раніше такої групи в навчально-виховному комплексі не було. &lt;/span&gt;&lt;span onmouseout=&quot;this.style.backgroundColor='#fff'&quot; onmouseover=&quot;this.style.backgroundColor='#ebeff9'&quot; title=&quot;17 февраля в церкви у Запорожского Дуба освятили знамя группы.&quot; style=&quot;background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;17 лютого в церкви у Запорізького Дуба освятили прапор групи. &lt;/span&gt;&lt;span onmouseout=&quot;this.style.backgroundColor='#fff'&quot; onmouseover=&quot;this.style.backgroundColor='#ebeff9'&quot; title=&quot;Знамя не простое – на полотне 90Х60 вышита Вселенная со звездами, солнце, степной орел с саблей», - говорит Валентина Харлова.&quot; style=&quot;background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Прапор не просте - на полотні 90х60 вишита Всесвіт із зірками, сонце, степовий орел з шаблею &amp;raquo;, - каже Валентина Харлова. &lt;br /&gt; &lt;br /&gt;&lt;/span&gt;&lt;span onmouseout=&quot;this.style.backgroundColor='#fff'&quot; onmouseover=&quot;this.style.backgroundColor='#ebeff9'&quot; title=&quot;Пятиклассники спецкласса будут охранять Запорожский Дуб, убирать около него, поливать, ухаживать за лошадями в Казацкой залоге, осваивать искусство казацкого боя, верховую езду, участвовать в различных городских мероприятиях и соревнованиях.&quot; style=&quot;background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Учні спецкласу охоронятимуть Запорізький Дуб, прибиратимуть біля нього, поливати, доглядати за кіньми в Козацькій заставі, освоювати мистецтво козацького бою, верхову їзду, брати участь у різних міських заходах і змаганнях.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

<item>
<title>Комплекс Запорозька Січ</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=16</link>
<pubDate>26.10.09 17:41</pubDate>
<description>&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt;Близько 200 тисяч туристів побували в історичному комплексі &amp;laquo;Запорозька Січ&amp;raquo;, що на острові Хортиця, з початку року. &lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt; Про це повідомив генеральний директор Національного заповідника &amp;laquo;Хортіця&amp;raquo; Максим Остапенко. За його словами, в даний момент необхідно близько 6 млн.грн. для наповнення комплексу музейними експонатами.&amp;nbsp; &lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt;Нагадаємо, що комплекс &amp;laquo;Запорозька Січ&amp;raquo; відрили в суботу, 10 жовтня. На відкритті&amp;nbsp; була присутня прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, яка подякувала запорізьким підприємствам та меценатам, за допомогу у відбудові комплексу.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

<item>
<title>Покрова Пресвятої Богородиці</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=15</link>
<pubDate>19.10.09 09:34</pubDate>
<description>&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt;Перша церковна служба відбулася 14.10.2009 р. в Свято-Покровськом храмі на острові Хортиця. Ця дерев'яна церква є частиною історико-культурного комплексу &amp;laquo;Запорозька Січ&amp;raquo;, проте керівництво Національного заповідника вирішило зробити її діючим храмом Запорізької єпархії. У богослужінні взяли участь місцеві священнослужителі, а також єпископ Запорізький і &lt;img width=&quot;250&quot; vspace=&quot;5&quot; hspace=&quot;5&quot; height=&quot;200&quot; border=&quot;0&quot; align=&quot;left&quot; src=&quot;/UserFiles/Image/news/cerkva.jpg&quot; alt=&quot;&quot; /&gt;Мелітопольський Іосиф. До речі, Свято-Покровськая козацька церква ще не освячена, за планом адміністрації заповідника тут потрібно провести значний об'єм обробних робіт. Як розповів &amp;laquo;Репортерові Запоріжжя&amp;raquo; директор Національного заповідника &amp;laquo;Хортіця&amp;raquo; Максим Остапенко, як архітектурна основа для цього об'єкту узята церква, побудована при останньому кошовому отаманові Запорізького Січі Калнишевському, яка знаходилася в селі Пустовойтівка Сумської області. А ту, у свою чергу, скопіювали з церкви, яка була в той момент на Запорізькій Січі. Таким чином, теперішня церква - це копія з копії церкви Запорозької Січі 18 століття.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt;По матеріалам: reporter.zp.ua&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

<item>
<title>Фестивалю дерев'яної скульптури на Запорозькій Січі</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=14</link>
<pubDate>02.10.09 09:30</pubDate>
<description>&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt;Художники з різних регіонів України в рамках фестивалю дерев'яної скульптури створювали скульптури прямо&amp;nbsp; просто неба -&amp;nbsp; на території кінного театру Запорізьких козаків, розташованого в плавневій частині острова Хортиця.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt;&lt;a href=&quot;javascript:void(0);/*1254461357484*/&quot;&gt;&lt;img hspace=&quot;5&quot; border=&quot;0&quot; align=&quot;left&quot; width=&quot;170&quot; vspace=&quot;5&quot; src=&quot;/UserFiles/Image/news/skulptura_derevo.jpg&quot; alt=&quot;Запорозький козак&quot; /&gt;&lt;/a&gt;Бензопили &amp;ndash; новомодне знаряддя українських скульпторів. Щоб від гучного шуму не позакладивало вуха, творці захищають їх ватою. Але дрібні незручності не позбавляють художників оригінальних ідей.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt; За допомогою бензопил на на світло з'явилися фігури &amp;quot;Запорозьких козаків&amp;quot;, Дерев'яна жінка без голови і рук &amp;ndash; трипільська богиня родючості. &lt;/font&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;font face=&quot;Arial&quot;&gt;Фестивальні скульптури несподівано принесли чималу користь. Їх швидко продали заможним запоріжцям на аукціоні. А отримані 170 тисяч гривень організатори фестивалю передали на добудову комплексу &amp;laquo;Запорізька Січ&amp;raquo;.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

<item>
<title>Запорозький дуб</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=13</link>
<pubDate>21.09.09 16:03</pubDate>
<description>Зовсім недавно я прочитав, що &amp;quot;Запорозький дуб&amp;quot; знаходиться у поганому стані, та ось натрапив на оттаку статтю.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href=&quot;/UserFiles/Image/news/dub02.jpg&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;&lt;img width=&quot;180&quot; vspace=&quot;5&quot; hspace=&quot;5&quot; height=&quot;135&quot; border=&quot;0&quot; align=&quot;left&quot; src=&quot;/UserFiles/Image/news/dub02.jpg&quot; alt=&quot;Запорозький дуб&quot; /&gt;&lt;/a&gt;Дитячо-юнацька школа козацького бойового мистецтва &amp;laquo;Спас&amp;raquo;, взяла на себе надзвичайно важливу місію &amp;ndash; відродження Комплексу &amp;laquo;700-річний Запорозький Дуб&amp;raquo;, який зараз знаходиться у стані занепаду!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;З ім&amp;prime;ям цього дуба пов&amp;prime;язано багато легенд та визначних дат:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1648 рік &amp;ndash; по дорозі від Микитинської Січі (нинішній Нікополь) до битви на Жовтих Водах Богдан Хмельницький зупинив під дубом своє військо на відпочинок. Покидаючи це місце, призвав так само стійко триматися в бою за волю, як дуб тримається корінням за землю.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1675 рік &amp;ndash; під дубом кошовий Іван Сірко пише лист турецькому султану. Козаки &amp;laquo;так реготали, що з дуба жолуді обпадали&amp;raquo;.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1708 рік &amp;ndash; донський отаман Кондратій Булавін, переправившись Кичкаською переправою, закликає запорожців у союзники. &amp;laquo;Безштаньки&amp;raquo; готові були йти, але &amp;laquo;значні&amp;raquo; козаки своїм авторитетом їх не пустили.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1734 рік &amp;ndash; під дубом козаки, викотивши бочки горілки, славили &amp;laquo;добру царицю Ганну Іоанівну&amp;raquo;, що пробачила колишні гріхи і дозволила заснувати Нову Січ.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;29 травня (10 червня) 1820 року по тракту, що йшов поряд із дубом, у кареті Миколи Раєвського проїхав на Кавказ Олександр Пушкін. У березні того року він опублікував поему &amp;laquo;Руслан і Людмила&amp;raquo;, яка починалася тоді словами: &amp;laquo;Дела давно минувших дней...&amp;raquo; Вступ: &amp;laquo;У Лукоморья дуб зеленый&amp;hellip;&amp;raquo; &amp;ndash; написано під враженням нашого дуба і появилося в другому виданні.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1843 рік &amp;ndash; молодий Тарас Шевченко читав присутнім під дубом селянам поему &amp;laquo;Катерина&amp;raquo;.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1919 рік &amp;ndash; Махновці, що потребували дров для паровоза, захотіли спиляти дуб. Місцеві жителі піднялися за святиню і відстояли її.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1943 рік &amp;ndash; Адольф Гітлер виявив бажання розпиляти дуб і зібрати вже мертве дерево в Німеччині як символ перемоги арійського духу над слов&amp;prime;янським. Гітлерівці не встигли здійснити побажання фюрера &amp;ndash; вони самі &amp;laquo;дали дуба&amp;raquo;.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href=&quot;javascript:void(0);/*1253533153582*/&quot;&gt;&lt;img width=&quot;180&quot; vspace=&quot;5&quot; hspace=&quot;5&quot; height=&quot;135&quot; border=&quot;0&quot; align=&quot;left&quot; src=&quot;/UserFiles/Image/news/dub01.jpg&quot; alt=&quot;Запорозький дуб&quot; /&gt;&lt;/a&gt;Коли дерево буяло своєю красою, його відвідували тисячі туристів. Вважають, що Дуб має вік більше 700 років. За сім століть його стовбур роздався на 6,32 метра в обхваті, а висота сягала 36 метрів. Добровільний охоронець Дуба Н.А.Дейкун, хата якого була поруч, називав дерево &amp;quot;велика кураїна&amp;quot; (маючи на увазі траву перекотиполе) за незвичайною формою крони, яка мала 43 метри в діаметрі. Запоріжці старшого віку пам'ятають цього чепурного дідуся з козацькими вусами, в незмінній українській вишиванці. Тоді в Запоріжжі українською мовою розмовляли лише двоє: він та поет Петро Ребро. Дід Нечипір завжди радо зустрічав біля Дуба гостей з усього світу, фотографувався з ними, розповідав про славетне дерево цікаві історії &amp;ndash; як Богдан Хмельницький з військом тут відпочивав під розлогою кроною, як махновці хотіли, та не змогли пустити Дуба на дрова....&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Хата діда Дейкуна стояла поруч з Дубом. Він мав багаті виноградники, садочок з яблунями та сливами. Він знав секрети садівництва і часто щеплював різні дерева, отримуючи чудернацькі плоди. І біля Дуба він висадив п'ять дубків з жолудів велета, з'єднав їх докупи, хотів, аби продовжилася слава Патріарха в молодих деревах. Ці дубки згодом спиляли недобрі люди і на їх місці поставили залізну коняку...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Дуб у розквіті сил плодоносив через рік, даючи врожайної осені до чотирьох центнерів жолудів. Туристи охоче брали ці плоди на згадку і розвозили їх по Україні й по всьому світу, саджали вдома. І шумлять листям молоді нащадки в багатьох куточках планети, передаючи славу запорозьких дубів, яка продовжується з найдавніших часів.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Південний кордон розповсюдження дуба черещатого, до якого належить запорозький красень, збігається з лінією, що відділяє лісостеп від власне степу. Найпівденніший виступ його в Україні &amp;ndash; біля впадання в Дніпро річки Псьол, більш як за 200 км на північ від Запоріжжя. В Надпоріжжі (від міста Дніпропетровська до міста Запоріжжя) та Великому Лузі (затоплених Каховським водосховищем Дніпрових плавнях) утворюється своєрідний острівець, де ростуть дуби. Отже, слава запорозьких дубів протягом часу передається від одного дерева до іншого і дійшла до сучасного 700-літнього Дубу в селищі Верхня Хортиця. Зовсім поруч від останнього росте його нащадок віком близько 300 років &amp;ndash; пишний красень з високим стовбуром.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вже кілька років запорожці занепокоєні здоров'ям свого улюбленого дуба. Досвідчені фахівці стверджують, що, на жаль, Запорозький дуб приречений. Дерево тяжко захворіло, коли різноманітними спорудами перегородили русло річки Верхня Хортиця, незабезпечивши вільного протоку води. Кажуть люди, що Дуб почав помирати, коли розлилося Каховське водосховище. Тоді вода на вулиці Шушенській, що на Верхній Хортиці, піднялася на три метри.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Над Дубом проводили жахливі експерименти. В 1966 році забетонували довкола дерева землю, і листя на ньому серед літа пожовтіло. Негайно приїхала важка техніка і згребла увесь той бетон. Щоб оживити Дуб, привозили з колгоспів здохлих телят та під ним закопували. Потім попід тином селян, що живуть поруч, проклали дренажну мережу для відтоку води, підкопали Дуб. Дерево просіло на кілька метрів. Кажуть люди, що на ті гілки, що нині знизу голі, не можна було залізти.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Потім ще якийсь інститут пробував оживити Дуб. Зняли з нього кору, покрили гілля консервантом. Таким він і стоїть зараз, без ніякої надії на одужання.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А діда Дейкуна виселили з його хати. Земля його садиби знадобилася для розширення складів райспоживспілки. Діду дали квартиру десь біля ЗТЗ, де він півроку прожив і помер. Ніхто не знає, де він похований. Але люди кажуть, що Дуб став умирати, коли помер дід Дейкун. Так було чи ні &amp;ndash; хто може знати?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Своєю передчасною смертю Запорозький дуб попереджає суєтних людців, що в гонитві за матеріальними благами вони забули про вищі цінності.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Багато ще століть стояв красень-оберіг на святій хортицькій твердині, даючи наснагу і силу, оберігаючи волю На (шого) Роду (народу українського). Був це, свого роду, Дуб-отець. За козацької доби був цей Дуб &amp;laquo;Священним дубом запорозьких козаків&amp;raquo;. Довелося йому пережити славу і Січі Запорозької.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Запорозький Дуб відомий далеко за межами держави. Унікальність його, популярність як в просторі, так і в часі полягає в тому що він є одним останнім з останніх представників овіяної тисячолітньою славою династії Запорозьких Дубів.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Зараз Федерацією &amp;laquo;Спас&amp;raquo; ведеться активна робота по відродженню Комплекса та залученню коштів на його розбудову та відродження.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Запорозький дуб не просто пам'ятник природи та історії, він &amp;ndash; жива ланка в ланцюзі століть. Тисячі років присутні священні дуби на нашій землі. Хай минають віки &amp;ndash; на Запорожжі завжди стояв і стоятиме Дуб &amp;ndash; могутнє гіллясте дерево, що символізує міць і любов до рідної землі.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Будемо до останньої хвилини сподіватися на краще, і робити все для врятування Запорозького дуба!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Керівник ДЮШ КБМ &amp;laquo;Спас&amp;raquo;&lt;br /&gt;О. Л. Притула&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &lt;br /&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &lt;br /&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

<item>
<title>Козацькі люльки</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=12</link>
<pubDate>14.08.09 15:30</pubDate>
<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;FONT-SIZE: 9pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;По правді сказати, я не в захваті від чорних археологів, але хлопці копають і все це попадає в колекції нехай приватні але колекції.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;FONT-SIZE: 9pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;/UserFiles/Image/news/trubki.jpg&quot;&gt;&lt;img height=&quot;113&quot; alt=&quot;Люльки козацькі&quot; hspace=&quot;5&quot; width=&quot;150&quot; align=&quot;right&quot; vspace=&quot;5&quot; border=&quot;0&quot; src=&quot;/UserFiles/Image/news/trubki.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;Так от на днях натрапив на таке повідомлення, молодик відкопав стару козацьку люльку, а точніше цілих три.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;FONT-SIZE: 9pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;Остання люлька по його свідченням турецька і попала на нашу землю під час походів, або в результаті торгових операцій, мундштук до люльки підійшов сучасний.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;FONT-SIZE: 9pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;І нічого такого особливого в цій розповіді не було, а би не одна деталь, яка мене особисто схвилювала, здивувала та викликала в душі купу якихось почуттів.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;FONT-SIZE: 9pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;span style=&quot;FONT-SIZE: 9pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;&lt;a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;/UserFiles/Image/news/trubka.jpg&quot;&gt;&lt;img height=&quot;113&quot; alt=&quot;Люлька козацька&quot; hspace=&quot;5&quot; width=&quot;150&quot; align=&quot;left&quot; vspace=&quot;5&quot; border=&quot;0&quot; src=&quot;/UserFiles/Image/news/trubka.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;Зі слів &amp;bdquo;археолога&amp;rdquo; після того як трубку він відмив та відчистив в ній добре відчувався запах тютюну, уявіть собі тютюну, який курили 300, а можливо й 400 років тому назад.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;FONT-SIZE: 9pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;Можливо сам: &amp;bdquo;...Сагайдачний, що проміняв жінку на тютюн та люльку &amp;ndash; необачний&amp;rdquo; курив цю трубку. Щось в цьому є, що не дає покою.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;FONT-SIZE: 9pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;Сам же &amp;bdquo;археолог&amp;rdquo; надзвичайно радіє своїм знахідкам і збирається забити трубку добрим тютюном та викурити її на березі Дніпра.&lt;/font&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

<item>
<title>Наша крамниця</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=11</link>
<pubDate>23.07.09 11:36</pubDate>
<description>&lt;p&gt;З радістю повідомляю вам друзі, що на нашому проекті з'явилась крамниця сувенірів з логотипами нашого проекту &amp;quot;Запорозька Січ&amp;quot;.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Для оплати доступна велика кількість банковських та онлайн форм оплат.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Доставка товарів здійснюється в любий куточок світу. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Асортимент товарів поки&amp;nbsp; незначний, але ми працюємо над його розширенням.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Якість товарів гарантовано виробником - футболки&amp;nbsp;&lt;font color=&quot;#0072bc&quot;&gt;B&amp;amp;C&lt;/font&gt; (Бельгія), головні убори &lt;font color=&quot;#0072bc&quot;&gt;MYRTLE BEACH&lt;/font&gt; (Німеччина).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Запрошуємо вас відвідати нашу &lt;font color=&quot;#333399&quot; size=&quot;4&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;u&gt;&lt;a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;http://shop.sich.in.ua/&quot;&gt;крамницю&lt;/a&gt;&lt;/u&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/font&gt;&lt;font color=&quot;#333399&quot;&gt;.&lt;/font&gt; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;
&lt;table cellspacing=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;1&quot; width=&quot;420&quot; align=&quot;center&quot; summary=&quot;&quot; border=&quot;0&quot;&gt;
    &lt;tbody&gt;
        &lt;tr&gt;
            &lt;td&gt;&lt;a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;/UserFiles/Image/logo/football.jpg&quot;&gt;&lt;img height=&quot;171&quot; alt=&quot;Футболка Запорозька Січ&quot; width=&quot;150&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot; src=&quot;/UserFiles/Image/logo/football.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;
            &lt;td&gt;&lt;a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;/UserFiles/Image/logo/kepa.jpg&quot;&gt;&lt;img height=&quot;139&quot; alt=&quot;Кепка Запорозька Січ&quot; width=&quot;150&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot; src=&quot;/UserFiles/Image/logo/kepa.jpg&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/td&gt;
        &lt;/tr&gt;
        &lt;tr&gt;
            &lt;td&gt;&lt;strong&gt;&lt;font color=&quot;#333399&quot;&gt;Футболка &amp;quot;Запорозька Січ&amp;quot;&lt;/font&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/td&gt;
            &lt;td&gt;
            &lt;p align=&quot;left&quot;&gt;&lt;font color=&quot;#333399&quot;&gt;&lt;strong&gt;Кепка &amp;quot;Запорозька Січ&amp;quot;&lt;/strong&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;
            &lt;/td&gt;
        &lt;/tr&gt;
    &lt;/tbody&gt;
&lt;/table&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;table cellspacing=&quot;1&quot; cellpadding=&quot;1&quot; width=&quot;420&quot; align=&quot;left&quot; summary=&quot;&quot; border=&quot;0&quot;&gt;
    &lt;tbody&gt;
    &lt;/tbody&gt;
&lt;/table&gt;
&lt;/p&gt;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

<item>
<title>Сучасний козацький реєстр</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=10</link>
<pubDate>13.07.09 10:03</pubDate>
<description>&lt;p&gt;Микола Томенко заявив, що вдоволений стартом кампанії по збору коштів на закінчення будівництва об'єкта &amp;quot;Запорізька Січ&amp;quot;. &amp;nbsp;Також він у рамках робочого візиту відвідав Національний заповідник-острів &amp;quot;Хортиця&amp;quot;, взяв участь у &amp;quot;Січовій толоці&amp;quot; та презентував акцію &amp;quot;Відродимо Запорізьку Січ&amp;quot;, передає УКРІНФОРМ з посиланням на прес-службу ВРУ. Мета акції допомогти завершити будівництво історико-культурного комплексу &amp;quot;Запорізька Січ&amp;quot; на території заповідника &amp;quot;Хортиця&amp;quot; &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;За словами віце-спікера, на сьогодні вирішено два основних завдання кампанії &amp;quot;Відродимо Запорізьку Січ&amp;quot;. По-перше, відновлено завершальний етап робіт по будівництву Заповідника, по-друге, суспільство, зокрема молоді люди, активно відреагували на участь в цій акції. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Микола Томенко повідомив, що станом на 7 липня вже зібрано біля 250 тис. грн, окрім того, було надіслано більше ніж 2000 смс та отримано близько 500 дзвінків на підтримку акції. Він також підтвердив, що разом з відкриттям &amp;quot;Запорізької січі&amp;quot; буде створено сучасний козацький реєстр, до якого потраплять найактивніші учасники акції. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Ініціатор акції &amp;quot;Відродимо Запорізьку Січ&amp;quot; зазначив, що сьогоднішня &amp;quot;Січова толока&amp;quot;, під час якої волонтери на громадських засадах беруть участь у будівництві, теж є добрим інструментом активізації роботи. &lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&amp;quot;Я переконаний, що такий підхід, коли громадськість взяла на себе відповідальність за незавершене державне будівництво, виявиться успішним, і 14 жовтня комплекс &amp;quot;Запорізька Січ&amp;quot; буде відкритий. І я думаю, що згодом цей принцип можна буде використовувати по відношенню до інших об'єктів історико-культурної спадщини&amp;quot;, - сказав віце-спікер. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Укринформ.&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

<item>
<title>Тризна по Запорозькій Січі</title>
<link>http://www.sich.in.ua/index.php?module=arnews&amp;act=show&amp;c=1&amp;id=9</link>
<pubDate>10.06.09 15:56</pubDate>
<description>&lt;p style=&quot;TEXT-INDENT: 10pt&quot;&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;Тризну по Запорізькій Січі справили 8.06.09 р.&amp;nbsp;на острові Хортиця козаки з усієї України та їхні побратими з російських Кубані та Дону. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;234 роки тому Запорізьку Січ зруйнувало 100-тисячне російське військо. Солдати оточили острів й оголосили про її ліквідацію, згідно з волею Катерини II. У той час на Хортиці було всього 3 тисячі козаків - усі вони після проведення січової ради скорилися і&amp;nbsp;залишили Січ на човнах без бою.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;Росіяни козацької столиці не пожаліли. &amp;quot;Те, що забрали січовий архів, те, що пограбували церкву - це природно: якщо щось руйнують, обов'язково щось забирають. І те, що наші клейноди і все інше потім більшою частиною зберігалося на території Росії, у Москві, Санкт-Петербурзі - це теж історична реалія&amp;quot;, - зауважив Олександр Мірущенко, завідувач Музею історії запорозького козацтва.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;font size=&quot;2&quot;&gt;Сучасні козаки пом'янули пращурів, помолилися за їхні душі й пустили на воду Дніпра хрест із вінком та свічками. &lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;br /&gt; Автор: admin</description>
</item>

</channel>
</rss>