Статті >> Особистості >> Дмитро Вишневецький

Дмитро Вишневецький

князь, гетьман запорозького козацтва
Дмитро (Байда) Вишневецький Військова кар'єра цього талановитого полководця, як і багатьох його попередників і наступників, розпочиналася з посади старости черкаського і канівського, староства яких були даровані йому королем Польщі 1550 року.

Походив він з одного з найдавніших українських князівських родів Вишневецьких, що, в свою чергу, брав початок від удільних волинських князів Гедиминовичів, а ті вбачали своє родове коріння в династії турово-пінських Рюриковичів.

Маючи на меті створення потужного об’єднання для боротьби з татарами, князь Дмитро Вишневецький не рідко згадується як засновник Запорозької Січі.

В той час татари безперестану здійснювали набіги на південні поселення. Щоб позбутися цього раз і назавжди перепинити ординцям шлях в Україну, князь вирішив - поставити на острові Хортиця справжнє укріплення й тримати там постійний гарнізон.

Встановлено, що острів мав стародавню назву Байда, тепер Мала Хортиця, саме тому Вишневецький увійшов в історію як Байда Вишневецький. Укріплення стало відоме як Хортицька Січ.

Але неждано князь зібрав загін українських козаків і подався з ними до Стамбула, на службу султанові, точніше, не на службу. Він у нього гостював. Але зі своїм загоном.

Однак він зрозумів: усе значно складніше, ніж здавалося. Султан згоден прийняти його як полководця, який би воював проти поляків, але ніколи не погодиться з тим, щоб Україна здобула незалежність.

Вишневецький був у такому самому становищі, в якому згодом опинився Б. Хмельницький: жоден із сусідів України не бажав її незалежності, усі були ворогами. Але ворогувати з усіма разом неможливо, отже, треба було когось брати в союзники, а когось дипломатичне нейтралізувати. Хмельницький, як відомо, почав із того, що зробив союзниками татар. Вишневецький спробував почати з турків.

Польський король стримував дії князя проти татар, тому, що фактично Крим вважався союзником Речі Посполитої в боротьбі з Москвою.

В травні 1557 року Кримчани спорядили проти новозбудованої Січі цілу армію. Хан Давлет-Гірей повів її особисто. В Дніпро зайшли турецькі бойові кораблі, щоб обстрілювати Січ із гармат і висаджувати десанти. Кораблі козаки потопили, десанти перебили і змусили турків-татар до облоги. Вона тривала 24 доби. Мусульмани кілька разів пробували взяти Січ штурмом, але Вишневецький вдало вибудував оборону. Висадившись якогось на світанку на берег, козаки під командуванням князя перебили більшість війська, а решту погнали від січі, захвативши багато трофеїв.

Але восени до кримської орди приєдналися два великі загони яничарів та ще й господар (князь) Молдови, султанів васал, з військом прибув. А Вишневецький не дочекався допомоги ні від польського короля, ні від царя Московського, хоч звернувся з цього приводу до обох.

Тепер козаки теж трималися близько місяця, потім відступили до самих Черкас. Січ була зруйнована татарами. Вийшло так, що острів татари нібито й здобули, але Вишневецького з козаками так і не перемогли.

Поки через гінців тяглося листування з царем Москви, князь повернувся на Хортицю, сформував новий гарнізон і відбудував фортецю, тривало це доти, доки не надійшов дозвіл царя на його приїзд до Москви.

Московський цар призначив князеві Вишневецькому солідне жалування, а головне, віддав у його володіння містечко Бельов (нині Тульської області) з усіма прилеглими волостями і селами, а також наділив його кількома селами в інших краях.

За наказом царя у супроводі кабардинського князя Канлика, Вишневецький з козаками поплив до Астрахані, а звідти, до Кабарди, де, мав зібрати військо супроти хана.

Дізнавшись, що Вишневецький знову прийшов по їхні душі, кримчаки подалися за Перекоп і замкнулись на півострові, а сам хан із військом про всяк випадок відступив у гірську частину Криму.

Ціле літо згайнував Вишневецький під Іслам-Керменем, чекаючи на дозвіл царя увійти в Крим. Але так і не дочекався. Цар побоювався, що татари об'єднаються з турками і не тільки Вишневецького розгромлять, а й підуть війною на Москву.

Тому цар наказав Вишневецькому залишити на Дніпрі того ж таки дяка Ржевського з його стрільцями, а самому вертати до Москви.

Отак, зі змінним успіхом повоювавши на боці царя Московського, князь Вишневецький остаточно розчарувався в ньому і навесні 1561 року зі своїм козацьким загоном повернувся в Україну та розташувався в урочищі Монастирище, поблизу Черкас.

Д. Вишневецький надіслав листа Сигізмунду-Августу. Де попросив охоронної грамоти, з якою безборонне міг би добутися до Кракова, для аудієнції та просив прийняти на королівську службу.

Король охоронну грамоту Вишневенькому надіслав і на службу прийняв. Крім того Сигізмунд-Август офіційно оголосив, що князь перебував у Московії щоб дізнатися, що там «діється у ворожому стані і тим якнайдужче прислужитися Речі Посполитій ».

Козакам, що залишалися до часу в Монастирищі, король теж пробачив, але про всяк випадок наказав переправити їх до Естонії.

Доля самого князя Дмитра Вишневецького, склалася трагічно. Він замахнувся заволодіти троном Молдови. Під час цієї операції він був схоплений у полон і відправлений до Царграду

Султан Селіма палаючи люттю до князя вирішив піддати його найлютішій страті: кинути живим з високої вежі на гаки, вмуровані в стіну біля морської затоки. Вишневецький, падаючи, зачепився за гак і висів так якийсь час живий, проклинаючи мусульманську віру, доки його не вбили турки, не стерпівши цих прокльонів».

Хоч першу козацьку фортецю, Хортицьку Січ татари зруйнували, проте ідея не вмерла, її підхопили інші козацькі ватажки і вожді. Вона пережила князя Вишневецького і дійшла до наших днів.

Коли уважно проаналізувати основні його вчинки, чітко вимальовується логіка, якій усі його мандри між Стамбулом, Краковом і Москвою були підпорядковані. По-перше, князь мав намір створити міцну козацьку армію, яка підлягала б не польському королеві, а тільки йому особисто.

По-друге, володіючи двома староствами - черкаським і канівським - і маючи козацьке військо як основу народного ополчення, він міг реально важити на те, що вдасться розгромити.

невеличке за людністю і територією Кримське ханство, що забезпечило б йому більш-менш надійний тил, а вже тоді можна було б подумати і про відродження Великого князівства Київського, на трон якого Вишневецький мав усі династичні права.

11.06.09 11:59 by admin





Лише зареєстровані користувачі можуть залишити коментар!


Всі категорії :: Останні опубліковані статті


Остання новина:

Всеукраїнський історико-культурний фестиваль "З ВАРЯГ - У ГРЕКИ" пройде на острові Хортиця в Запоріжжі 15-16 жовтня 2011 З 15 по 16 жовтня в Кінному
Читати далі >>>



Галерея:



Остання стаття:

Конотопська битва, 350-річчя якої помпезно відзначали на Сумщині, залишила в мене кілька думок. З одного боку всім відомо, що козаки розгромили Російс
Читати далі >>>


Зараз на форумі:

<Моніторинг тем>


- Susy
- Тестовий режим завершено
- Козацтво це стан душі.
- Як ви важаєте, чи необхідна россійська версія сайту?
- Помилки та некоректні факти



Рекламні матеріали:



Повне або часткове використання матеріалів проекту дозволяється за умов прямого та відкритого посилання.
Редактор проекту : Котик Олександр
Дизайн та розробка : Шелест Ярослав
CMS : Б. Олександр

Sich.in.ua © 2009

Душу - Богу
Тіло - Україні
А честь - нікому